Якщо ситуація стосується вашого бізнесу, перегляньте, як відбувається супровід податкових перевірок для бізнесу — від аналізу документів до вибору подальших дій.
Уявіть ситуацію: до вас приходять з фактичною перевіркою, показують наказ, а підставою в ньому значиться щось на кшталт «отримана інформація про можливі порушення податкового законодавства» з посиланням на якийсь внутрішній лист ДПС України. Жодних конкретних фактів. Жодного опису, у чому саме вас підозрюють. Просто — лист.
Наявність документа — це ще не наявність підстави. Верховний Суд каже: значення має зміст, а не сам факт існування листа.
Багато підприємців у такій ситуації вирішують, що сперечатися нема сенсу — раз є формальний наказ, значить усе законно. Свіжа постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду показує, що це не так.
Платника податків (ФОП) перевірили в межах фактичної перевірки. Підставою в наказі значилось отримання інформації про порушення відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України — а джерелом цієї інформації суди першої та апеляційної інстанцій назвали лист ДПС України, направлений обласному управлінню й отриманий останнім 03.07.2024.
Ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд не дослідили, що саме було написано в цьому листі: чи стосувався він діяльності саме цього ФОП, чи описував конкретні факти можливих порушень з його боку. Обидві інстанції обмежилися констатацією, що лист існує — і цього їм вистачило, щоб визнати перевірку законною.
Верховний Суд з таким підходом не погодився й направив справу на новий розгляд.
Ключовий висновок постанови можна сформулювати так: коли фактичною підставою перевірки визначено отримання інформації про порушення (пп. 80.2.2 ПК України) або звернення споживача (пп. 80.2.3 ПК України), суди не мають права обмежуватися формальною констатацією наявності відповідного документа. Вони зобов'язані ретельно дослідити зміст і правову природу цієї інформації — і встановити:
Що важливо — це не поодинока постанова. Верховний Суд послідовно повторює цю позицію в кількох рішеннях поспіль за останні місяці, а також окремо наголосив: якщо позов обґрунтований саме неправомірністю призначення перевірки, суди повинні перевіряти наявність фактичних підстав більш предметно — не для галочки.
Для бізнесу це означає одне: наказ на перевірку — не самодостатній документ. Якщо джерелом «підстави» слугує лист, довідка чи скарга, у яких немає прямого й конкретного опису порушень саме з вашого боку — це самостійна, і часто дуже сильна, підстава для визнання перевірки незаконною.
Часто клієнти запитують: чи не занадто це формально — оскаржувати перевірку через те, що «в листі щось не так написано», якщо по суті порушення таки було? Практика Верховного Суду відповідає на це чітко: процедура призначення перевірки — не другорядна деталь. Закон навмисно обмежує підстави для позапланового й фактичного втручання в діяльність бізнесу — саме для того, щоб податкова не могла прийти «просто тому що захотіла». Якщо ця межа порушена, наслідки перевірки — акт, податкове повідомлення-рішення, штрафи — втрачають законну основу незалежно від того, що фактично виявили інспектори на місці.
Якщо до вас приходили (чи плануєте) з фактичною перевіркою, має сенс подивитися на два документи ще до того, як заглиблюватись у суть претензій:
Якщо другого документа у вас немає взагалі, або в наказі замість реквізитів вашого ФОП чи ТОВ фігурує лише назва вивіски чи торгової точки — це вже сигнал перевірити законність призначення перевірки окремо від суті звинувачень.
Формальний підхід податкової — «є документ, отже є підстава» — більше не проходить у суді. Верховний Суд вимагає від судів нижчих інстанцій предметної перевірки змісту, а не факту існування листа чи звернення. Це стала, повторювана правова позиція, а не разовий виняток — а отже, це аргумент, на який реально можна і варто спиратися при оскарженні як самої перевірки, так і винесених за її результатами податкових повідомлень-рішень.
Якщо у вас відбулася або призначена фактична перевірка — опишіть ситуацію тут, і я перевірю наказ і документ-підставу на предмет саме цих процедурних недоліків, ще до того, як говорити про суть претензій.
Постанова КАС ВС від 06.08.2026 у справі № 340/3794/25: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138803303
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є індивідуальною консультацією. Правова позиція завжди залежить від конкретних документів і обставин справи — для оцінки вашої ситуації зверніться напряму.