Перевірки ДПС
Перемога у Верховному Суді: скасовано штраф 1,09 млн грн через неналежно оформлений наказ на перевірку
Матеріал підготовлено адвокатом Микитою Яківцем
09 червня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №380/26084/24 — і це один із показових прикладів того, як перемога в податковому спорі часто визначається не суперечкою про факти, а увагою до процедурних деталей, які легко пропустити.
ФОП Михайло Романишин орендував торгове місце в магазині побутової електроніки в Івано-Франківську. Після фактичної перевірки податкова застосувала фінансові санкції у розмірі понад 1,09 млн грн — за нібито порушення порядку ведення обліку товарних запасів: під час перевірки не було надано документів, що підтверджують облік і походження товарів.
У цій справі я представляв інтереси клієнта. Ми послідовно наполягали на тому, що сама перевірка розпочалася з порушення — і саме цей аргумент, а не суперечка про товарні залишки, зрештою виграв справу.
Львівський окружний адміністративний суд, а згодом і Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовили в задоволенні позову. Обидва суди оцінювали ситуацію по суті: чи справді не було надано документів про облік товарів, чи дотримано процедуру допуску до перевірки. За цією логікою, перевірка виглядала законною, а порушення — доведеним.
У наказі про проведення перевірки як об'єкт було зазначено комерційну назву точки продажу — конкретний магазин електроніки. Прізвища, імені, по батькові чи реєстраційного номера облікової картки ФОП Романишина в наказі не було.
Наказ про перевірку — не внутрішній організаційний документ, а юридичний акт, спрямований на конкретного платника податків. Він має чітко ідентифікувати особу, обсяг і межі перевірки. Комерційна назва торгової точки не є суб'єктом податкових правовідносин і не може підміняти собою платника податків у цьому документі.
Оскільки наказ не відповідав вимогам індивідуалізації, він не міг бути законною підставою для перевірки. А без законної підстави для перевірки — незаконними стають і акт, і податкове повідомлення-рішення, прийняте на його основі, незалежно від того, чи справді існували порушення обліку товарів по суті.
Наказ виконує гарантійну функцію — і саме тому його зміст має бути безсумнівним.
Верховний Суд скасував рішення обох попередніх інстанцій, ухвалив нову постанову і задовольнив позов повністю: податкове повідомлення-рішення на 1,09 млн грн визнано протиправним та скасовано. З податкового органу на користь платника додатково стягнуто понад 41 500 грн судових витрат. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
Головний висновок стосується будь-якої фактичної перевірки, не лише роздрібної торгівлі: перш ніж будувати захист навколо суті звинувачень, варто перевірити саму законність підстави для перевірки — починаючи з наказу. Це саме той тип аргументу, який легко пропустити, зосередившись на «доведенні своєї правоти» по суті питання.
Це прямо перегукується з тим, про що йдеться в статті «Отримали акт податкової перевірки: перші кроки для бізнесу» — процедурні деталі нерідко є найсильнішою, а не другорядною лінією захисту.
Якщо у вас відбулася фактична перевірка й ви отримали акт чи ППР — опишіть ситуацію тут, і я перевірю, зокрема, чи не було допущено подібних процедурних порушень з самого початку.
Ця стаття має загальний інформаційний характер і не є індивідуальною консультацією. Правова позиція завжди залежить від конкретних документів і обставин справи — для оцінки вашої ситуації зверніться напряму.